- нечестивець
- —————————————————————————————нечести́вецьіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
нечестивець — вця, ч., книжн., заст. 1) У віруючих – грішна людина, що порушує священні, узаконені релігією норми. 2) Уживається як лайливе слово … Український тлумачний словник
безецник — нечестивець, негідник … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
гріховодник — (той, хто порушує правила моралі), гріховод(а), нечестивець, перелюбець, перелюбник … Словник синонімів української мови
грішник — (той, хто має гріхи, грішить), грішний, гріховод(а), нечестивець, нечестивий, перелюбець, перелюбник … Словник синонімів української мови
негідник — (безчесна, підла людина), мерзотник, поганець, паразит; підлотник, личина, гадюка, гад, гадина, змія, змій, зміюка (про злу, підступну людину); капосник (той, хто скоює негідні, безчесні вчинки); падло, падлюка, паршивець, паскуда, паскудник,… … Словник синонімів української мови
псубрат — рата, ч. Пр. Нечесна людина, негідник, нечестивець … Словник лемківскої говірки